Віталій народився 26 лютого 1972 року в с. Поливанівка  Магдалинівського району Дніпропетровської області. З 1973 року родина переїхала до селища Єлизаветградківка (Гайдамацьке) Олександрівського району Кіровоградської області. Після закінчення Єзиаветградківської середної школи, вступив до Кіровоградського ДТСАФ, отримав спеціальність – водія. Потім проходив строкову службу в м. Яворів, був командиром танку, отримав звання сержанта.

У 2016 році підписав контракт з 55 окремим автомобільним батальйоном. З 2017 року брав безпосередню участь в зоні проведення АТО на території Донецької та Луганської областях. З.2018 року по.2019 року з метою виконання завдання до окремого розпорядження був переведений до в/ч 1479 м.Ічня Чернігівської області.

З.2022 року для виконання завдань був прикріплений до в/ч м.Балаклея де і був до повномасштабного вторгнення.

З 30 травня 2024 року був звільнений з 55 окремого автомобільного батальйону та переведений до 22 бригади м. Костянтинівка Бахмутського району Донецької області.

  Загинув Віталій Анатолійович 14 червня 2024 року  при виході на позицію біля пункту Кліщіївка, Бахмутського району внаслідок атаки ворожого FPV-дрона (з 14.06.2024 року по 19.08.2025 року вважався безвісти зниклим).

Був нагороджений медаллю «Відзнака президента України за участь в Антитерористичній операції» 17.02.2016 році, медаллю Учасника АТО та особливою відзнакою 55 окремого автомобільного батальйону.

 Мужній …  Сміливий …Незламний…  Віталій  захищав Україну та кожного з нас.

Церемонія поховання зібрала численну скорботну громаду. На його  честь пролунали залпи військового салюту.    

    На жаль, словами важко загоїти у серці болючу рану втрати.  В цю гірку мить поділяємо горе з рідними  і близькими  та схиляємо голови в глибокій скорботі. Пам’ять про Віталія  – нашого захисника, назавжди залишиться в серцях  рідних, побратимів,  друзів, знайомих, односельців.

    Ніколи не пробачимо російським окупантам.

     Вічна пам’ять і слава Герою! 

     Шана та доземний уклін!