Пташиний грип – ризик зростає

Наближається сезон весняної міграції диких птахів, разом з якою зростає загроза занесення вірусу пташиного грипу.

Європейські агентства з контролю за захворюваннями та продовольчої безпеки попереджають, що вірус пташиного грипу стає дедалі адаптивнішим, хвороба протягом останніх кількох років фіксується на високому рівні серед диких і домашніх (курей) птахів та сільськогосподарських тварин. Вірус мутує і потенційно може загрожувати людям. Відмічено, що у 2024 році вірусом грипу птиці були заражені раніше не зачеплені види тварин.

Грип птиці– гостра контагіозна вірусна інфекція птахів, викликана будь-яким вірусом грипу A: субтипів H5 та H7, або з індексом внутрішньовенної патогенності для курчат шеститижневого віку більше 1,2, або який спричиняє щонайменше 75% летальних випадків у курчат чотири – восьмитижневого віку, інфікованих внутрішньовенно. Грип птиціхарактеризується загальним пригніченням, набряками, ураженням респіраторних органів та шлунково-кишкового тракту та перебігає у виді  епізоотій та ензоотій.

Збудник грипу птиці – PHK-вірус, за комплементозв’язувальним антигеном споріднений з вірусом типу A людей і тварин. Визначені віруси пташиного  грипу можуть інфікувати людину і являють значний ризик для її здоров’я. На інфікованому пір’ї вірус зберігає патогенність 8-20 днів, у крові та ексудаті в запаяних ампулах у ліофілізованому вигляді – понад 2 роки. Вірус виділяється у навколишнє середовище зі слиною, носовим секретом і послідом. Вірусоносійство у птиці, яка перехворіла, триває 2-3 місяці та більше.

До грипу сприйнятливадомашня,  синантропна та дика перелітна птиця.

Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця, а також водоплавна птиця без клінічних ознак захворювання. Дикі качки, крячки, лебеді, чайки та інші види перелітної птиці, чутливі до вірусу грипу птиці, є носіями інфекції та природним резервуаром інфекції. Факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми, інкубаційні яйця,  тушки,  пір’я. Механічними носіямиможуть бути обслуговуючий персонал, комахи, пухоїди, синантропні птахи, дика перелітна птиця, гризуни. Проте інфікування птиці відбувається в основному повітряно-крапельним шляхом.

Для забезпечення епізоотичного благополуччя та недопущення занесення вірусу грипу птиці власники особистих селянських господарств зобов’язані дотримуватися таких вимог:

˜ купівлю інкубаційних яєць чи живої птиці здійснювати за наявності ветеринарних документів;

˜ дотримуватися зоогігієнічних умов утримання птиці;

˜ не рідше 1 разу на місяць проводити очистку та обробку приміщень, де утримується птиця;

˜ періодично проводити дезінсекцію та дератизацію у приміщеннях, де утримується птиця;

˜унеможливити контакт домашньої птиці з дикою перелітною або синантропною птицею;

˜ вчасно проводити ветеринарні обробки, щеплення та дослідження птиці. Всі щеплення птиці та діагностичнідослідженняпроводятьсяфахівцямидержавноїслужбиветеринарноїмедицини в порядку, передбаченому законодавством.

У разі захворювання чи масової загибелі птиці потрібно терміново повідомити ветеринарного фахівця державної установи, який обслуговує територію, та чітко виконувати його вказівки та рекомендації, при цьому – надавати йому всебічну допомогу та сприяти у проведенні обов’язкових заходів.

Кропивницьке районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області