Саркоцистоз – це паразитарне захворювання, яке спричиняється найпростішими мікроорганізмами роду Sarcocystis. Захворювання поширене серед тварин, однак інфікуватися може й людина, переважно це відбувається через харчові продукти. Перебіг саркоцистозу в людей зазвичай має форму кишкової інфекції, а також характеризується утворенням цист у м’язовій тканині.

Саркоцисти стійкі у довкіллі. Вони здатні зберігати життєздатність понад 3 роки, зимувати в ґрунті, витримувати заморожування та відтавання. Паразит розвивається за участю двох господарів. Дефінітивними господарями є собаки та коти, а проміжними – велика і дрібна рогата худоба, свині.

Тварини заражаються через корм або воду, в яких був збудник. Собаки й коти є основними поширювачами спороцист паразита.

Основні шляхи зараження людини:

вживання сирого або недостатньо термічно обробленого м’яса (яловичини, свинини);

порушення правил особистої гігієни;

вживання води або продуктів, забруднених збудником.

Найбільший ризик становлять страви з погано просмаженого або недостатньо проваренного м’яса.

У багатьох випадках саркоцистоз перебігає без виражених клінічних проявів. За наявності симптомів можливі: біль у животі, нудота, блювання, діарея, загальна слабкість, підвищення температури тіла, інколи – м’язові болі та алергічні реакції.

У разі появи симптомів після вживання м’ясних продуктів необхідно звернутися до лікаря.

Діагностика захворювання проводиться медичними працівниками на підставі клінічних даних та результатів лабораторних досліджень. Лікування призначається індивідуально.

Профілактика саркоцистозу:

вживати лише добре термічно оброблене м’ясо; 

не куштувати сирий фарш;

дотримуватися правил особистої гігієни; 

мити руки перед їжею та після контакту з тваринами; 

використовувати безпечну питну воду; 

купувати м’ясо, що пройшло ветеринарно-санітарний контроль;

не купувати м’ясо в місцях стихійної торгівлі.

Саркоцистоз належить до захворювань, яких можна уникнути за умови дотримання простих правил харчової безпеки та гігієни. Усвідомлене ставлення до власного здоров’я та якості продуктів харчування є запорукою профілактики інфекційних хвороб.