Головне управління ДПС у Кіровоградській області в межах компетенції надає актуальні питання – відповіді щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.
1. Що є базою для нарахування одноразового збору для об’єктів декларування, зазначених у п.п. «б» – «е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України?
Відповідно до п.п. 7.2 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
номінальна вартість прав грошової вимоги;
вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Таким чином, базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування для об’єктів, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, може бути як оцінка, яка проведена відповідно до законодавства країни, де знаходиться об’єкт декларування, так і витрати декларанта на придбання такого об’єкта. Декларант самостійно приймає рішення щодо визначення бази, але з урахуванням норм п.п. 7.2 п. 7 підрозділу 94
розділу ХХ Кодексу.
2. Чи повинна подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію фізична особа, яка отримала у спадок (подарунок) рухоме або нерухоме майно від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?
Відповідно п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розділу IV Кодексу.
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 Кодексу, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 Кодексу, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV Кодексу для оподаткування спадщини
(п. 174.6 ст. 174 Кодексу).
Відповідно до п. 174.3 ст.174 Кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.
Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна отримуються декларантом у спадок або як дарунок від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то обов’язку щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації у такого платника податків не виникає за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.