Двадцять другого травня щорічно відзначається Міжнародний день біологічної різноманітності. Нагадаємо, що Міжнародний день біологічного різноманіття відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН від 08.02.2001 року. Секретаріат Конвенції про біологічне різноманіття закликає відзначити цьогорічний Міжнародний день біорізноманіття  за темою:  «Наше  біорізноманіття,  наша їжа,  наше здоров’я»

У цьому році Міжнародний день біорізноманіття зосереджується на біорізноманітті як фундаменті нашого харчування та здоров’я, а також на ключовому каталізаторі для трансформації харчових систем та відповідно покращення здоров’я людей. Біологічне різноманіття продовжує скорочуватися, а екологічна рівновага все ще піддається змінам. Близько     60%  екологічної  системи  деградує  або  використовується  нерозважливо,  що веде до втрати біологічного різноманіття  і тяжких наслідків, які в найближчі  50  років  можуть  погіршитися.

Всесвітній  союз  охорони природи виділяє сім основних факторів, що сприяють  втраті  біологічного  різноманіття:

1.Втрата  та  фрагментація природного середовища;

2.Конкуренція  з  боку інвазивних видів;

4.Забруднення  навколишнього  середовища;

5.Глобальні  кліматичні  зміни;

6.Зростання  населення  і  надмірне споживання;

7.Безрозсудне  використання  природних  ресурсів.

Багато з цих факторів є результатом діяльності людей.

Біологічне різноманіття є основою життя. Його збереження є необхідним для існування людини. На жаль, інтенсивність використання компонентів біорізноманіття  призводить  до виснаження  та вичерпання природних ресурсів:  зникають  та  перебувають  під  загрозою зникнення  численні види  та екосистеми,  постійно  зростає  загроза  генному  фонду  та ін.

У 1992 році в Ріо-де-Жанейро була підписана Конвенція про біологічне різноманіття. Під  поняттям  «біорізноманіття»  розуміють  сукупність  усіх видів  живих  організмів  (від бактерій до ссавців), невід’ємною частиною яких є людина. Основною  метою Конвенції  є  збереження  біологічного  різноманіття  на  генетичному,  видовому,  екосистемному  рівнях.

Верховна  Рада  України  ратифікувала  Конвенцію 29 листопада           1994 року, а також ухвалила ряд законів щодо ратифікації, приєднання та виконання інших міжнародних договорів обов’язкового та необов’язкового характеру, що регулюють питання збереження та використання біологічного і ландшафтного різноманіття. На національному  рівні  координацію  реалізації положень  законів  та  відповідних  програм  здійснює  Національна  Комісія  з питань збереження біорізноманіття та Міністерство екології та природних ресурсів  України.

2

У цьому році Міжнародний день біорізноманіття зосереджується на біорізноманітті як фундаменті нашого харчування та здоров’я, а також на ключовому каталізаторі для трасформації  харчових  систем  та  відповідно покращення  здоров’я  людей.

Темпи зникнення рідкісних видів є надзвичайно високими. За останні      400  років планета  втратила близько  100  видів  лише  хребетних  тварин.   На  цей  час  приблизно 22 тисячі видів рослин і тварин перебувають на межі зникнення. Зникаючими називають види, чисельність яких стрімко зменшується або вже досягла критичного рівня в межах свого ареалу. За останні 100 років, більше ніж 90 % сортів рослин зникли з полів фермерів. Породи багатьох домашніх тварин втрачено, та на територіях 17 головних у світі рибальських угідь здійснюється рибальство на межі сталих лімітів. Різноманіття  місцевих  систем  виробництва  продуктів харчування знаходиться під загрозою, у тому числі системи пов’язані з корінними, традиційними та місцевими знаннями . На тлі зниження агробіорізноманіття зникають, також,  необхідні знання традиційної медицини та місцевих продуктів  харчування. Втрата  різноманіття раціону виступає одним із факторів  ризику  для  здоров’я   або безпосередньо  призводить до захворювань, таких як, наприклад, діабет, ожиріння і недоїдання, та має безпосередній   вплив  на  доступність  традиційних  лікарських  засобів.

В  Україні  внаслідок господарювання, особливо за останнє століття, значно змінилися ландшафти та середовища існування. Різко зменшилася площа, зайнята  природними  угрупованнями – до 29%, у т. ч. лісами – до 14,3% території країни, було практично знищено степ як природний біом, значних змін  зазнали  гідрологічні  умови  території  у зв’язку з будівництвом рівнинних гідроелектростанцій та створенням водосховищ, осушенням боліт Полісся та обводненням степу. Спостерігається антропогенне забруднення значних територій, зокрема важкими металами, радіонуклідами, стійкими органічними сполуками,  є  прояви  девастації  та  синантропізації  екосистем, що  загрожує  втратою  гено-,  цено-  та  екофонду.

У той же час Україна має багату біоту, який налічує понад 25 тис. видів рослин (5100 судинних рослин, більше ніж 15 тис. грибів і слизовиків, понад    1 тис. лишайників, майже 800 мохоподібних і близько 4 тис. водоростей) і       45  тис. видів  тварин (понад 35 тис. комах, майже 3,5 тис. інших членистоногих,  1800 найпростіших,  1600  круглих  червів, 1280  плоских червів  та  440  кільчастих  червів серед більш ніж 44 тис. безхребетних, близько 200 риб і круглоротих,  17  земноводних,  21  плазунів,  близько  400 птахів  і  108 ссавців із хребетних) та  характеризується  певним  ендемізмом  і  реліктовістю.

Рішення  14-ої  наради  Конференції Сторін Конвенції  про біорізноманіття,  одночасно  зі звітами  про біорізноманіття  та здоров’я, містять рекомендації, спрямовані на охорону здоров’я, харчування та продовольчі  системи,  разом  з  підвищенням  обізнаності  про те, як зберегти та  стабільно  використовувати  біорізноманіття  для  нашого  добробуту.

Зв’язки  між  біорізноманіттям,  екосистемами  та  надання  вигод  для  здоров’я людини глибоко закріплені в Стратегічному плані щодо біорізноманіття  на  2011-2020  роки.

Щорічне відзначення Міжнародного дня біологічного різноманіття – чудова  нагода  ще  раз  згадати  про  необхідність  збереження  біорізноманіття та усвідомити  відповідальність  за  збереження  цієї дорогоцінної  спадщини для  нинішніх  та  прийдешніх  поколінь.