Хвороба Ньюкасла – це одне з найбільш заразних вірусних захворювань, що вражає усі види птахів. При першому занесені збудника захворюваність може охоплювати до 100% поголів’я та закінчуватися загибеллю до 60–90% птиці.
Хворобу Ньюкасла найчастіше реєструють у домашніх курей, індичок, цесарок тощо. Однак у природі також існують випадки захворювання дикої птиці, зокрема горобців та голубів, які можуть переносити збудника захворювання на значні відстані і сприяти перезараженню здорових домашніх птахів.
Основним джерелом інфекції є хвора та перехворіла птиця, що виділяє вірус у зовнішнє середовище з повітрям при диханні, яйцями та всіма виділеннями організму. Вже через добу після зараження починається виділення збудника, а після одужання вірус зберігається в організмі птахів ще упродовж 2–4 місяців.
Поширюється хвороба Ньюкасла переважно при безпосередньому контакті здорової птиці з виділеннями інфікованої. Вірус може жити у теплому і вологому середовищі кілька тижнів. Цим середовищем, зокрема, є пташине пір’я і гній. При морозі існує дуже довго. Однак він швидко руйнується при зневодненні або під дією сонячного світла. Із сільськогосподарської птиці найбільш сприйнятливі кури.
Щодо симптомів хвороби Ньюкасла, то вони з’являються протягом 2-12 днів (в середньому 5). Поширення відбувається повільніше, якщо фекально-оральний шлях є основним способом передачі, особливо для птахів, що утримуються в клітках. Молодняк птиці найбільш чутливий. Після проникнення до організму вірус через кров розноситься до різних тканин та органів, викликаючи порушення роботи центральної нервової системи, а також дихання і травлення. Спершу збудник розмножується в ендотелії, через що клітини кровоносних судин розрихлюються, порушується їхня порозність і починає розвиватися запально-некротичний процес. Результатом цього стають множинні крововиливи в слизових та серозних оболонках. Через 1–1,5 доби вірус локалізується у паренхіматозних органах з дистрофічними змінами, а також кістковому і головному мозку, викликаючи симптоми порушення роботи нервової системи. Залежно від того, наскільки сильно ураження торкнулося певних органів і систем, спостерігають різні клінічні прояви
захворювання..
Основні симптоми захворювання такі:
– чхання, утруднене дихання, виділення з носа, кашель;
– зелений водянистий пронос;
– депресія, м’язовий тремор, опущені крила, скручування голови і шиї, кружляння і параліч.
– часткове або повне падіння несучості;
– поява яєць з тонкою шкаралупою і водянистим білком, незвичних за кольором, формою або поверхнею;
– набряк тканин навколо очей і на шиї.
– раптова смерть.
Вакцини від хвороби Ньюкасла для курей, індиків і голубів вводяться домашній птиці шляхом масового застосування з питною водою або аерозольного розпилення. Також живу вакцину вводять через ніздрі або кон’юнктивний мішок.
Внаслідок перенесеного захворювання та одужання, або ж після вакцинації у птиці виникає імунітет до збудника хвороби Ньюкасла. Рівень накопичення у сироватці крові антитіл залежить від віку, а також термінів, способу і кратності проведення вакцинації. Важливу роль тут також відіграють фактори годівлі та утримання, які загалом сприяють кращій імунній відповіді і більшій стійкості організму до збудника.
Оскільки ефективних засобів лікування від хвороби Ньюкасла немає, єдиним способом захисту птиці від неї залишається своєчасна імунізація всього поголів’я сучасними вакцинами, зареєстрованими в Україні.
З питаннями стосовно вакцинації домашніх птахів від хвороби Ньюкасла можна звертатись до Олександрівської районної державної лікарні ветеринарної медицини адреса:
смт. Олександрівка, вул. Гагаріна, 15, телефон (05242) 3-20-65