На сьогодні гостро стоїть питання значної кількості пожеж, що виникають внаслідок спалювання сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття. Це призводить до знищення біорізноманіття, тваринного світу, виникає загроза виникнення пожеж в полезахисних лісових смугах, лісах, а іноді й травмування або загибелі людей.

На жаль, не зважаючи на заборони, щороку на полях спалюють солому після збирання врожаю, і мало хто переймається тим, що випалювання може призвести до пожежі на сусідніх полях та знищити урожай. Слід зауважити ще те, що вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові будинки та спричинити загибель людей. Спалювання соломи на полях може призвести до масових пожеж, що тягне за собою значні матеріальні збитки. Їдкий дим, який виникає під час спалювання стерні, загрожує здоров’ю людини, негативно впливає на навколишнє середовище: знижується родючість ґрунту, забруднюється повітря.

При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність ґрунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур’яни.

Спалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, приносить значну шкоду навколишньому середовищу, зростає ймовірність пожеж у житлових та дачних будинках. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів.

Будьте уважними до природи і подбайте про її безпеку!

Пам’ятайте, що відповідно до статті 77¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн. – 6120 грн.)і на посадових осіб – від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15300 грн. – 21420 грн.).

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6120 грн. –               12240 грн.) і на посадових осіб – від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21420 грн. – 30600 грн.).